Колінні суглоби піддаються різного роду травм, адже на них йде навантаження майже всієї маси тіла. До того ж складна структура вимагає цілісності всіх елементів для нормального функціонування. Для цього суглоб утримується відразу двома групами зв’язок – бічними (внутрішня і зовнішня) і хрестоподібними (передня і задня). Вони фіксують рух гомілки так, щоб не постраждала вся конструкція.
Розрив і пошкодження зв’язок – часте явище. Особливо йому піддані спортсмени, як професіонали так і аматори. Іноді пошкодження виникає під час танців або навіть виконання деяких повсякденних дій. Найчастіше страждає передня хрестоподібна зв’язка. До пошкодження може привести надмірне розгинання колінного суглоба, сильне навантаження або удар. Також різкий поворот або неправильна балансування ваги. Як на ранньому терміні діагностувати травму зв’язки – читайте далі.
Діагностика
Під час отримання такого роду травми може бути чути тріск. Через пару хвилин після розриву коліно напухає. В суглобі накопичується багато крові, а ще пошкоджуються нервові закінчення. Це все призводить до того, що наступати на пошкоджену ногу стає практично неможливо.
Під час діагностики часто виписують рентгенографію, щоб визначити чи є пошкодження кісткових тканин. Серед зовнішніх симптомів пошкодження зв’язок – невпевненість при ходьбі, нестабільність суглоба і його прогинання. Для первинного визначення розриву нерідко використовують так званий «синдром висувного ящика». Він полягає у висуванні гомілки вперед або назад – куди висунулася, там швидше за все і є розрив відповідно задньої або передньої зв’язки. Для уточнення діагнозу оптимальний варіант – МРТ. Таке обстеження показує всю картину максимально точно.
Лікування
Дуже важливо в разі такого роду травми вчасно звернутися до лікаря і не нехтувати призначенням. Якщо затягнути з прийняттям заходів, це може привести до розриву менісків, стирання хряща, а в слідстві до розвитку остеоартрозу. Це негативно позначається на можливостях фізичної активності, а також на саму якість життя.
При пошкодженні хрестоподібних зв’язок потерпілий суглоб очищають від надмірного скупчення крові для зменшення больових відчуттів і иммобилизуют (фіксують) в піднесеному стані. Стан спокою може тривати до тижня і в міру затихання болю, вирішуються прості рухи з мінімальним навантаженням на ногу. У разі нестабільності суглоба або подкашіванія можуть призначити операцію.
При розриві в більшості випадків необхідне оперативне втручання. Для відновлення цілісності зв’язок використовуються аутотрансплантат з використанням сухожиль, наприклад, із задньої частини стегна або інших напівсухожильний м’язів. Операція в більшості випадків проводиться артроскопічним способом. Це малоінвазивне хірургічне втручання, при якому операція проводиться шляхом проникнення інструментів і мініатюрного ендоскопа (оптичний прилад для спостереження) в невеликі проколи.
Замінюючий матеріал повинен вростати приблизно 10-12 тижнів, в залежності від віку і способу життя пацієнта. На це період можна використовувати стабілізуючі конструкції і мінімізувати навантаження на ногу. Також лікар призначає комплекс вправ і фізіотерапії для розробки суглоба і якнайшвидшої адаптації ноги після хірургії. З сучасними технологіями такі операції дозволяють після відновлення повернутися до звичного способу життя. Якщо раніше розрив зв’язки для спортсмена означав кінець кар’єри, то зараз можна повернутися до спорту вже приблизно через півроку, за умови повного відновлення. Його підтвердження може дати фахівець.
У кожному окремому випадку лікар визначає, оптимальний спосіб лікування і реабілітації. Потрібно періодичне спостереження у фахівця і виконання призначень. Розрив зв’язок більше не вирок.
